Головна | Останні долучення | Теґи | YouTube | Шо там у Тернополі? | Придбати #СеріяКнигДитинствоТернополя у автора


Що приховують таємні знаки на єврейському кладовищі у Тернополі? (фото)

Виявляється, містичні символи і зашифровані знаки у Тернополі настільки близькі до нас, що здобути славу якщо не знаменитого літературного семіолога Роберта Ленгдона, то місцевого Шерлока Холмса видається цілком можливим. Достатньо завітати на старе окописько на Микулинецькій вулиці. Перші могили на єврейському кладовищі у Тернополі з’явилися порівняно недавно — 150 років тому.

В цей час древнє єврейське мистецтво різьби по каменю вже згасає, однак зображення на надгробках-мацевах продовжують переповідають притчі про людей красномовніше, аніж написи на івриті. Доки сніг іще не покрив могильні плити пропонуємо прочитати деякі вцілілі рядки книги з кам’яними сторінками.

Аналогія з книгою не випадкова: єврейські надгробки декорували у стилістиці титульних сторінок друкованих і рукописних книг, Ковчегу святині (тобто спеціальної скриньки — арон га-кодеш, у якій в синагозі зберігалися сувої тори). Ці пам’ятники своєрідного декоративно-прикладного мистецтва є варіаціями зображення входу або воріт, іноді з’єднаних з колонами, що підтримують арку, і викликають асоціації з Ієрусалимським Храмом та, що не дивно, — порталом у потойбіччя.

В іудаїзмі, як і в ісламі, зображати людей було заборонено, а відтак особливого розповсюдження набули рослинні й тваринні мотиви. Мистецтво різьблення по каменю в цілому тісно пов’язане з іншими видами народного мистецтва: різьбленим дерев’яним декором, з прикрасами сувоїв Тори, ритуальних предметів та начиння, які належать до календарного й життєвого циклу, рейзеле — єврейським аналогом витинанки. Рельєфи нагробних стел мають багатий комплекс образотворчої символіки, що доповнює, а часто і заміняє текст.

Які ж символи ми зустрічаємо на тернопільському окопиську? Це — лев, руки, глек, підсвічник, зірка Давида тощо.

Позаяк зображень людей на надгробках слід було уникати (через дотримання другої заповіді декалогу — «не сотвори собі кумира»), хитрі художники використовували прийом pars pro toto, тобто зображували частину замість цілого. Так на надгробках когенів — роду священників у Єрусалимському храмі — з’являлися тільки руки з розведеними попарно пальцями.Це цікавий символ, що означає також побажання довголіття і процвітання. В кінці служби в ортодоксальних синагогах цей жест є благословенням.

Так само нескладно визначити поховання євреїв, дотичних до роду левітів — оскільки їх почесним обов’язком було омивати руки первосвященикам під час служби, на стелах символічно зображували глек, миску.

Чаша — це теж давній ритуальний предмет. Її зображення зустрічається як на могилах радянських воїнів, так і на мусульманських надгробках, де символізує «чашу з вином, котру повинне випити все живе». На єврейських мацевах вона, як і кухоль в руці, теж слугувала ознакою роду левітів — нащадків коліна Левія, які виконували у Храмі ролі співаків, музик, охоронців, готували тварин до жертвоприношення тощо; жерців рангом нижче.

На тернопільському окопиську зустрічаємо нерідко чашу в обрамленні вінка, віття чи пальмових гілок.

Рослини слугували не просто декоративним елементом, а несли метафоричне значення. Вінок (гірлянда) першопочатково був головним символом перемоги та визнання. Пальмове віття — символ довговічності у Малій Азії, його клали на могили замість вінків. Це також символ плодючості і перемоги. За старовинним єврейським звичаєм царі та переможці в’їжджали до Єрусалиму на конях чи віслюках, а народ зустрічав їх вітаннями і пальмовими гілками у руках. Саме так вітали Ісуса Христа. Крім того, обряд пальмової гілки — один із найзначиміших символів іудаїзму. Лулав (нерозкрите пальмове віття) спеціально готують до свята збору урожаю — свята кущів (Суккот). Пальмові гілки символізують прощення, дане єврейському народу на небесному суді; їх носять навколо синагоги як один із чотирьох видів ритуальних рослин.

Однією із найкрасивіших стел є камінь із зображенням двох левів з короною. В юдейській традиції саме лев уособлює єврейський народ. Лев — символ коліна Іегуди,котре очолювало Південне царство (власне Іудею). Також лева могли зображувати на могилах чоловіків з іменем Лейб, що й означає — Лев (як пташок — на могилі Фейге, оленя — на могилі Гірша (Цві), ведмедя — на могилі Дова (Бера), риб — Фішла, голуба — Іони…).

Однак у цьому випадку леви є стражами святині — корони тори, котрі відтіняють її високе значення. Корона Тори — символ безсмертя, честі та слави.

Зустрічаємо іще композицію зі зламаним дубом, котрий вінчала корона. Корона над якимось символом підкреслює його високе значення. Дуб є символом могутності і сили, тобто зображення говорить про смерть поважної, авторитетної людини.

Часто можна зустріти зображення різних дерев з обламаними гілками. Взагалі все зламане (колона, свіча, дерево…) — символізує смерть, передчасну загибель. Кількість зламаних гілок позначає кількість дітей, що залишилися у людини на цьому світі.

Один із найпоширеніших сюжетів — це підсвічник зі свічками. Його зображали лише на могилах жінок. Він символізує благочестя та важливу роль жінки у домі, адже саме вона запалювала свічки напередодні шабату та свят. Трисвічник на місцевому цвинтарі — найпопулярніший мотив, представлений у різному виконанні — від бароково пишного до мінімалістичного схематичного.

Зображення урни є символом трауру, а використання ракушки у прикрашанні надгробків тягнеться коренями у сиву давнину. Ракушка — символ продючості, розмаїття, відродження і мандрів. Існує традиція залишати на цвинтарях дрібні камінці, монетки і ракушки на знак поминання.

А от загальноприйнятий символ іудаїзму — шестикутна «Зірка Давида» або могендовид — не така вже й часта прикраса могильних стел. Вона виникла зовсім не як єврейський «логотип»: в давні часи її вважали просто магічним знаком, що означав божественне заступництво, допомогу. Зустріти її можна і на християнських, і на мусульманських будівлях. Два трикутники символізують духовне та матеріальне, небесне та земне. В Середньовіччі алхіміки використовували його як алегорію вогню та води. Як символ іудаїзму зірка Давида отримала широке розповсюдження лише на початку ХХ століття з легкої руки єврейського активіста Теодора Гертцеля.

Окрім мови таємних знаків тернопільський некрополь говорить до ще й польською, німецькою та івритом. Написи місцевими мовами на мацевах у більшості країн Європи з’являються все частіше у ХІХ столітті, що аж призвело до полеміки між равинами про допустимість цього! На жаль, багатющий текстовий матеріал епітафій поки залишається для нас недоступним. Однак одразу впадає у вічі напис פנ (іврит «за нікбар» — «тут похований», або «за нах» — «тут спочиває» — на чоловічих могилах, а на жіночих — פט, що на івриті — «за тмуна» — «тут похована», з якого починається будь-який текст на єврейському пам’ятнику.

Ось спочиває Розя Гальперн, «змарла» 1938 року…

На мацевах умисно не писали дати народження. Адже важливий лише підсумок — дата смерті. Вона відзначає найвище досягнення душі людини, момент, коли вона відійшла в олам а-емет — світ Істини, де праведний суд розставить всі крапки над «і» в її земному житті. Поява дат народження на надгробках пізніших років — результат проникнення християнської традиції.

У багатій спадщині єврейської матеріальної культури кам’яні надгробки є явищем унікального значення. Мацеви шануються як святині. Тематика скульптурних рельєфів кам’яних стел поєднує релігійну семантику з простонародними уявленнями та навіть стилістикою епохи сецесії! Тут і дуже цікаві, часто поетичні епітафії і оригінальні вишукані барельєфи, кожен з яких несе багатюще смислове навантаження… «Портрет» покійного, його звички, професію, родовід, характер, громадський статус тощо «зашифровувався» різними символічними зображеннями. Дуже шкода спостерігати, як час та людські руки невблаганно руйнують ще живу історію, адже таких кладовищ європейського типу з численними пам’ятниками ХІХ — поч. ХХ ст. в Україні залишилося зовсім небагато…

Марія Богданович, Тернопільська липа http://lypa.com.ua/2014/12/11/scho-pryhovuyut-tajemni-znaky-na-jevrejskomu-kladovyschi-u-ternopoli-foto/
Фото автора

Поділитись
Надіслати
Популярне