Головна | Останні долучення | Теґи | YouTube | Шо там у Тернополі? | Придбати #СеріяКнигДитинствоТернополя у автора


4 дописи з тегом

Тарас Циклиняк

Книга «Про людей та людисьок» (2019)

Повна назва: Дитинство Тернополя. Том 2. Про людей та людисьок

АВТОРИ ПУБЛІКАЦІЙ:

Володимир Мороз ст. 11-65, 101-203, 225-259 ст.
Марічка Юрчак ст. 204-224

Тарас Циклиняк ст. 260-308, 328-351

Переповтор минувшини ст. 66-100, 309-327

Кількість сторінок: 416
Формат: 120x165 мм
Палітурка: тверда
Папір: кремовий
Друк: ч/б + колір
Перший наклад: 300 примірників
Здано до друку: 18 червня 2019 року
Презентовано: 4 серпня 2019 року
Видавництво: «Крок» (м. Тернопіль)
ISBN: 978-617-692-529-3

Завантажити pdf (85 mb) http://tarnopol.te.ua/Dytynstvo_Ternopolja_tom2_Pro_ljudej_i_ljudysok.pdf
Придбати паперову книгу у автора https://www.facebook.com/taras.tsyklyniak / tarnopol1540@gmail.com

ЗМІСТОВИСЬКО

Рецензія
Вступне слово……………………..4

РОЗДІЛ 1. Громада 16-19 сторіччя

Як Ян Тарновський до Святої Землі ходив……………….11
З минулого тернопільських кравців, партачів і тандитниць……….15
Забутий тернопільський гонор…………………21
Родина Барвінських — священики, вчені, музиканти, видавці і політики……….25
Ян Безим — душпастир на Мадагаскарі……………………32
Просвітителі нашого «Беренлянду»……………………38
Іван Горбачевський прожив 67 років поза Україною……………….45
Тернопіль, Франко і премія Нобеля…………………50
Володимир Громницький — тернопільський «Шептицький»……56
Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі (1931)…………….. 66

РОЗДІЛ 2. Громада 19-20 сторіччя

Володимир Гнатюк мріяв стати місіонером…………………..101
Сирота, що написав Конституцію ЗУНР…………………….106
Як Богдан Лепкий гостював у Тернополі…………………..111
Лучаківські — хто вони………………………………..116
Володимир Лучаківський……………………120
Відомі поляки з Тернополя……………………..126
Іван Пасіка: земляк і однокласник патріарха………….131
Тернопільське дитинство професора Гарварду………………………136
Як учитель з Тернополя іраністом став………………………140
Забутий отець Райхенберг…………………………143
Життя і музика Кароля Ратгауса………………………150
«Як співала, вікна дзеленчали»…………………………….154
Стефанія Садовська — тернопільська людина—легенда…………..160
Неймовірна історія Зигмунда…………………………166
Відомі євреї Тернополя…………………………..174
Доля людини — за стінами кам’яниці…………………179
Йосиф Сліпий про Тернопіль……………………………..184
Чому слід пам’ятати Миколу Чубатого…………………..190
Пані Юстина та її готель «Подільський»…………………………..198
Йозеф Перль: євреський Руссо з Тарнополя………………………….204
Любов у XIX столітті…………………………….225
Наші жертовні адвокати………………………………..229
Юдейські старожитності Тернополя…………………..235
Тернопільський «список Шиндлера»…………………..252
Війна, Тернопіль і художники………………………….256
Діонізій Шолдра — маляр високого неба та сумних дерев……..260
Ста́хо—ва́р’ят з Тарнопо́ля………………………………..308
Браніцький. Яр Климовський (1990)……………………….309
Стахо. Оповідання Бориса Демківа (1992)……………………..320
Цілком таємні свідчення про Стаха Браніцького……………………..328

РОЗДІЛ 3. Громада 20-21 сторіччя

Шаржі та дружні портретні рисунки Миколи Дмітруха………….352

Примітки та джерела……………………….402

Опис поданих у книзі зображень……………..403

* * *

Над створенням книги працювали:

Тарас Циклиняк (fb.com/taras.tsyklyniak)
— автор ідеї та упорядник

Володимир Мороз (fb.com/volodymyr.moroz.phd)
історик і релігієзнавець, науковий співробітник Інституту Історії Церкви Українського католицького університету

Марічка Юрчак (fb.com/maryurchak)
кандидат історичних наук

Микола Дмітрух
— автор рисунків, шаржів та карикатур

Дарця Веретюк
— обкладинка, корекція графічних матеріалів та сучасні фото

Редактори:
— Віра Стець із теплого міста Станіслава
— Галина Груць, доцент ТНПУ ім. Володимира Гнатюка

Рецензент:
— Микола Бармак, професор, доктор історичних наук

Юрій Завадський
— видавнича справа

Книга з’явилася на світ завдяки підтримці громадського діяча і філантропа Вадима Перця, стараннями якого втілено у життя чимало проектів, покликаних берегти пам’ять про минуле рідного міста. Виручені із продажу видання кошти спричинять появу на світ наступних томів серії «Дитинство Тернополя»

ВСТУПНЕ СЛОВО

У кожної нації є добрі та погані люди. Ці прості та мудрі слова почув від корінної Тернополянки Пані Ірини Максимів (1932 р. н.) і мушу зізнатися, що вони глибоко засіли у моїй голові. Кажучи по—галицьки, є на світі Люди, а є людиська, яких лише після такої характеристики можна класифікувати за ґендерною, національною, мовною, релігійною чи іншою ознакою.

Другий том із серії видань, об’єднаних назвою «Дитинство Тернополя», — це здебільшого розповіді про ліпших людей світу цього, якими мені особисто хочеться пишатися, та знову і знову наголошувати на тому, що Тернопіль має до них стосунок.

Чимало людських біографій дослідники часто переповнюють сухими фактами, посеред яких іноді важко віднайти свідчення про те, що смакувало і про що жартували наші предки. Роблячи із видатних «великі пам’ятники минувшини», ми стрімко втрачаємо із ними зв’язок, який і без того десятки років був розірваним. Надто серйозне ставлення до світочів та моральних авторитетів позбавляє молодше покоління інтересу до них. Кажу вам про це цілком щиро, спираючись на скромний досвід роботи у туристичній галузі. Я бачив реакцію сотень та тисяч пар очей, власникам яких впродовж років розповідав про радісні та сумні трафу́нки, які спіткали наших Тернополян за останні віки. Повірте, ще не зустрічав подорожуючих, байдужих до побутових спогадів. Саме тому наша розповідь торкається найрізноманітніших аспектів людського буття.

Первинно хотів подати публікації про якомога ширше коло Тернополян, проте поміж сотень прізвищ не так легко віднайти тих, хто нас об’єднує, а не сварить. Українці, поляки, євреї, німці та інші народи впродовж віків були сусідами на маленькому клаптику землі, званому Тернополем. Він дав світу величезну кількість талановитих Людей, які на знак вдячності та шани ніколи не забували про нього. Найбільше в дещо ідеалізованих нині старих часах мені плявду́є те, що найвиразнішою рисою тогочасної інтеліґенції була повсякденна підтримка тих, хто перебував у скруті. То була така порода Людей, до яких хотілося тягнутися. А скільки посеред нас нині тих, ким хочеться щиро пишатися і всіляко підтримувати?

Тернопіль — це омріяна поколіннями емігрантів дитяча країна, у якій зеленіша трава та яскравіше світить сонце. Більше ніде у світі немає такого неба, як над рідним Тернополем. Це світ, у якому немає проблем, де живі та здорові дідо і бабця, де молоді батьки і, здається, «шо так буде все!». Я досі вперто переконаний у тому, що Тернополян колишніх не буває. На жаль, війна зруйнувала цю казку, проте ми відновили її у бронзових макетах впродовж 2016-18 рр.

Дуже хотів, аби наша розповідь була різнобарвною, саме тому об’єднав праці кількох авторів, які радо відгукнулися на мою пропозицію щодо співпраці. Ше більшою приємністю вважаю те, що нам вдалося розповісти про представників домінуючих громад, які мешкали у Тернополі з 16-го по 21-ше сторіччя.

Наша книга — це скромний пам’ятник людській впертості та наполегливості, помноженій на кропітку працю, яка так само, як і дерево, дає свої плоди лише з часом. На жаль, ми часто шануємо ці плоди лише тоді, коли дерево втратило своє життя. Саме таке «вперте» дерево Діонізія Шолдри зображене на обкладинці.
Дана збірка публікацій є лише маленькою частиною великої історії людського життя, яку об’єднує бажання пізнавати світ у найрізноманітніших його проявах. Будемо раді, якщо ця скромна праця спонукатиме Вас ще більше пишатися рідним містом та його мешканцями.

З повагою, краєзнавець Тарас Циклиняк